Уже з вересня батьки школярів зможуть скористатися всіма видами індивідуальної форми навчання – сімейною (домашньою) освітою, екстернатом або педагогічним патронажем. Вони передбачають гнучкіший спосіб навчання та дозволяють створити індивідуальну освітню траєкторію під потреби кожної окремої дитини. Зміни до Положення, яке регулюватиме кожну з цих форм,     були     затверджені   наказом МОН та набрали чинності

20 серпня 2019 року.

“Одним із важливих принципів Нової української школи є дитиноцентризм і орієнтація на потреби кожного окремого учня. Для того, щоб сучасна освіта могла відповідати на будь-які суспільні запити, ми пропонуємо майже десять способів її отримання. Наприклад, у червні набуло чинності Положення про інституційну форму здобуття загальної середньої освіти, яким закладаються нові підходи до роботи вечірніх шкіл, запускається механізм мережевого навчання, чого не було раніше. Зараз набуває чинності нова редакція Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти. Відтепер батьки матимуть можливість обирати спосіб та форму навчання дитини, орієнтуючись на її потреби та хист. Вони також зможуть брати участь у формуванні навчального плану або програми розвитку, якщо йдеться про дитину з особливими освітніми потребами”, – зазначила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Раніше дитина могла навчатися на індивідуальній формі виключно за наявності поважних причин. Дозвіл на таке навчання обов’язково мало надати місцеве управління освіти. Відтепер зарахування (переведення) учня на будь-яку з індивідуальних форм не потребує додаткового погодження.

У Положенні докладно розписано, як саме має бути організовано навчання для кожної з форм.

Сімейна (домашня) форма освіти.  Навчатися за такою формою зможуть учні, чиї батьки бажають і готові самостійно організовувати освітній процес в домашніх умовах. Разом з тим учень має бути зарахованим до певного закладу, який відслідковуватиме його прогрес у навчанні. Батьки також мають написати заяву щодо навчання дитини за сімейною формою.

Важливо, щоб дитина не відставала від однолітків, а її знання відповідали бодай рівню Держстандарту. Для цього учні проходитимуть оцінювання 4 рази на рік, зокрема, складатимуть підсумковий контроль. У випадку поганих результатів педагогічна рада може:

рекомендувати батькам перевести дитину на інституційну форму (для учнів 1-4 класів);

своїм         рішенням           перевести          учня   на інституційну форму

(для учнів 5-11 (12) класів).

“Для нас важливо, щоб ця форма не використовувалась недоброчесними батьками. На жаль, у нас буває так, що батьки хочуть забрати дітей не для створення сприятливих умов навчання, а, наприклад,  для використання дітей у домашньому господарстві. За таких умов навчання не відбувається, і діти мають дуже мало можливостей для успішного життя в майбутньому. Ми маємо застерегти права дитини”, – відзначила Міністр.

Водночас сумлінним батькам, які дійсно хочуть дати дітям кращу освіту, школа всіляко сприятиме для організації процесу навчання. Так, вони отримуватимуть консультації та допомогу вчителів, їм допоможуть скласти індивідуальний навчальний план дитини, нададуть підручники та рекомендації щодо подальшого навчання.

Екстернат. Для зарахування на екстернат учень має подати заяву та документ, що підтверджує підставу для переведення. Серед поважних причин – неможливість відвідувати заняття у школі чи скласти річне оцінювання. Екстернат, зокрема, орієнтований на учнів, які опанували  або можуть опанувати один чи декілька предметів, класів чи навіть рівнів освіти швидше своїх однолітків.

Батьки та учні, що проживають на неконтрольованій території або на території лінії зіткнення, можуть подати документи для зарахування на екстернат у електронному вигляді. Зарахування учнів, які не мають документів про попередню освіту, проходитиме після оцінювання у закладі, де він планує навчатись.

Педагогічний патронаж. Така форма передбачена для учнів, які за станом здоров’я не можуть відвідувати школу щодня, перебувають на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров’я або потребують навчання біля лікарняного ліжка. Також вона пристосована до потреб учнів, що здобувають початкову та базову освіту у школах сільської місцевості, в яких через малокомплектність (менше 5 учнів на клас) не може бути організоване навчання у закладі.

Педагогічний патронаж передбачає індивідуальний супровід вчителя для конкретного учня. Водночас велика увага приділяється самостійному опрацюванню матеріалу дитиною. За такого навчання важливим є партнерство між учнем, вчителем та батьками, адже вони мають спільно визначити інтенсивність та результативність навчання.

Форми здобуття освіти, які можна отримати у конкретній школі, мають оприлюднюватися на її сайті або на сайті засновника.